Котеджі Золотої Підкови

Деревяний будинок 11 бази Золота Підкова
Деревяний будинок 12 бази Золота Підкова


Альтанки Золотої Підкови


Наша адреса:

Закарпатська область,
Ужгородський район,
с. Андріївка,

[email protected]
Схема местонахождения


 


Наші партнёри:








Охоронна ландшафтна область Муранська Планина

Охоронна ландшафтна область Муранська Планина. Розташована в Середній Словаччині в околицях міста Тисовець, де межує з Словацьким Рудогір'ям. Охоронний режим був встановлений в 1976 р. на площі 21 900 га в межах висот 390-1439 м н. р. м. (найвища гора - Фабове поле). Значна частина Муранської планини утворена тріасовими вапняками і доломітами. На її території трапляються також верфенські сланці та інші невапнисті породи. У грунтовому покриві переважають гумусні рендзини.

Ландшафтна область розташована в холодному кліматі (X 3, частково X 5). Середня температура січня становить мінус 5-8° С, липня - 12-15° С. Протягом вегетаційного періоду випадає 500-700 мм опадів, зимою - 350-500 мм.

Муранська планина - це своєрідний вапняковий острів серед невапнякових геологічних формацій. Ліси займають понад 90% території. В нижніх місцеположеннях переважають діброви, що доходять до висоти 950 м. Дуб скельний (Quercus petraea) тут супроводжують горобина арія (Sorbus aria), берека (Sorbus torminalis), клен польовий (Acer campestre), а також такі трав'янисті види, як аконіт протиотруйний (Aconitum anthora), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemus), осот паннонський (Cirsium pannonicum), горобейник фіолетово-голубий (Buglossoides purpureo-coeruleum).

У межах 460-1250 м сформовані бучини, в нижніх місцеположеннях з ялицею, у верхніх зі смерекою. В них поодиноко трапляються жимолость (Lonicera alpigena) та шипшина звисла (Rosa pendulina). У трав'яному покриві зростають листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium), багаторядник шипуватий (Polystichum aculeatum), аконіт молдавський (Aconitum moldavicum), булатка довголиста (Cephalanthera longifolia).

Вище букових лісів поширені трав'янисті смеречини, що належать до порядку Athyrio-Piceetalia Hadac. Для їх трав'яного покриву характерні такі види, як багаторядник списовидний (Polystichum lonchitis), щитник австрійський (Dryopteris austriaca), атрагена альпійська (Atragene alpina), гудайєра повзуча (Goodyera repens).

На крутих сонячних схилах збереглися реліктові угруповання модрини європейської (Larix europaea) та сосни звичайної з горобиною арія. Сосна опускається тут. до висоти 750 м.

На сонячних схилах поширені степові угруповання, едифікаторами і компонентами яких є осока низька (Carex humilis), перстач піщаний (Potentilla arenaria), очиток білий (Sedum album), дрік волохатий (Cenista pilosa), ласкавець серповидний (Bupleurum falcatum), льон тонколистий (Linum tenuifolium), латук багаторічний (Lactuca perennis).

На скелях у вищих місцеположеннях сформовані угруповання костриці татранської (Festucetum tatrae Szafer et al). З участю сеслерії голубої (Sesleria coerulea), мерінгії моховидної (Moehringia muscosa), беллідіаструма Міхелі (Bellidiastrum michelii), дзвоників карпатських (Campanula carpatica), осоки лапчастої (Carex ornithophoda). Ще вище трапляються фрагменти угруповання осоки міцної (Caricetum firmae).

До найцінніших видів Муранської планини належить ендем вовчі ягоди словацькі (Daphne arbuscula), найближчий родич якого вовчі ягоди скельні (D. petraea) росте в Альпах. З карпатських ендемів та субендемів слід назвати також ломикамінь твердий (Saxifraga perdurans), дельфіній татранський (Delphinium oxysepalum), сверцію альпійську (Swertia alpestris), вечорниці білі (Hesperis Candida), будяк пагорбковий (Carduus collinus), кострицю татранську (Festuca tatrae).

Муранська планина багата на диких звірів і птахів. Тут поширені бурий ведмідь, рись, балобан та інші представники карпатської фауни. В урочищі Льодова яма (1100 м) виявлена реліктова жужелиця Duvalius anicrophthalamus.

На території охоронної області розводять гуцульських коней, генетично споріднених з дикими тарпанами. Популяція гуцульських коней була ще 50 років назад поширеною в гірських районах Українських Карпат (Рахівський, Надвірнянський, Верховинський та ін.), де зникла. У 1988 р. при сприянні чеського клубу гуцульських коней вона була знову повернута в ці місця.

Область цікава в геолого-геоморфологічному відношенні. На її території виявлено 104 печери та 14 гротів.

Завдяки оригінальним природним ландшафтам, пам'яткам живої і неживої природи Муранська планина користується великою популярністю не лише у місцевих, але й у зарубіжних рекреантів.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова













ФОТО ЦІНИ КОТЕДЖІ



Басейн Золота Підкова (Золотая Подкова)

Фотографії туристичної бази Золота Підкова


Відпочинок у Карпатах у Золотій Підкові Альтанки туристичної бази Золота Підкова Ресторан туристичної бази Золота Підкова Дозвілля туристичної бази Золота Підкова Ціни туристичної бази Золота Підкова Контакти туристичної бази Золота Підкова Котеджі туристичної бази Золота Підкова