Особливості кліматичних умов Закарпаття
Територія Закарпаття має м’який помірно-континентальний клімат. Він сформувався під впливом сонячної радіації, що потрапляє на поверхню, циркуляції повітряних мас і рельєфу території.
Величина сонячної радіації залежить від кута падіння сонячного променя, який змінюється від 64-650 в червні до 17-180 в грудні. Поверхня області отримує в середньому за рік 48 ккал / см2 тепла. Розподіл тепла та інші кліматичні показники (атмосферний тиск, опади, напрям і сила вітру) визначаються насамперед рельєфом. Карпатські гори перешкоджають проникненю холодних повітряних мас з півночі, тому клімат тут формується переважно вологими повітряними масами з Атлантичного океану і континентальним повітрям помірних широт. Гори зумовлюють “мозаїчність” клімату. Гірський рельєф посилює континентальність повітря. В гірській частині області спостерігаються найнижчі середні температури січня (-80 –60) і липня (+140 +160). В с. Нижній Студений зафіксовано абсолютний мінімум температур в області - -360. Ізотерми липня простягаються паралельно до напрямку хребтів (див.: табл. 1)
Таблиця 1. Середньомісячні і середньорічні температури повітря, С0
Пункти |
місяці |
За рік |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Нижній Студений |
-6,3 |
-4,8 |
0,3 |
5,4 |
16,3 |
14,1 |
15,9 |
15,2 |
11,0 |
6,1 |
1,2 |
-3,3 |
5,5 |
Ужгород |
-2,8 |
-1,4 |
4,0 |
10,1 |
15,2 |
17,9 |
20,0 |
19,2 |
15,1 |
9,6 |
3,7 |
-1,5 |
9,3 |
Синевірська Поляна |
-5,8 |
-5,5 |
-1,0 |
3,5 |
9,3 |
12,3 |
14,5 |
13,3 |
10,0 |
5,8 |
0,3 |
-3,7 |
4,4 |
Турбат |
-7,8 |
-8,0 |
2,6 |
2,0 |
8,0 |
11,4 |
13,8 |
12,3 |
8,6 |
4,2 |
-1,1 |
-4,8 |
3,0 |
Берегове |
-3,0 |
-1,4 |
4,7 |
10,7 |
15,9 |
18,6 |
21,1 |
20,2 |
16,3 |
10,8 |
4,9 |
-0,1 |
9,9 |
Рахів |
-4,8 |
-3,2 |
2,0 |
7,8 |
13,1 |
16,0 |
18,0 |
17,1 |
13,1 |
8,4 |
2,4 |
-2,1 |
7,3 |
На рівнині повітря протягом року прогрівається більше, ніж в горах. Середня температура липня тут досягає +200 С, а січня - -40 С. Амплітуда середніх місячних температур є найбільшою саме в рівнинській частині області (див.: табл. 1). Тут же зафіксовано абсолютний максимум температур - +410 С у м. Берегове.
Закарпаття має достатнє зволоження. Найбільше опадів (понад 1400 мм) випадає в найвищій частині Карпатських гір – на сході та північному сході області. Їх кількість зменшується в південно-західному напрямі (до 500-600 мм) – у районі міст Чоп та Берегове. Опади випадають переважно влітку (понад 60%), особливо у червні, а в горах – у липні. Влітку бувають зливи та грози [11, с.322].
Протягом року над Закарпаттям переважають повітряні маси помірних широт. На рівниній території найчастіше дують південно-західні вітри, в передгір’ях і горах – гірсько-долинні, а вище 1000 м панує західний перенос повітря. Ззимку в Карпати по зниженнях річкових долин проникають північні вітри. В цю ж пору холодне повітря часто опускається з гір на рівнину у вигляді північних і північно-східних вітрів.
На території області чітко виділяються пори року. Кожна з яких має свої особилвості у гірській і рівнинній частині.
Зима на рівнині м’яка, коротка і нестала. Тут вона значно тепліша, ніж в інших районах України, розміщених на тій же широті, що пояснюється надходженням вологих і відносно теплих повітряних мас з Атлантичного океану. Переважає хмарна погода з туманами, температура повітря близька до 00 С. Сильні морози бувають рідко. Сніговий покрив нестійкий, часті відлиги. Температура повітря нерідко опускається до – 300 С і нижче, середні ж у січні становлять –80 - -90 С. В горах спостерігається температурна інверсія – в долинах буває холодніше, ніж на схилах гір.
Весна характеризується значним впливом циклонів з Середземного моря і частим вторгненям континентальних тропічних повітряних мас. Це спричиняє часту зміну погоди навесні. На рівнині весна починається в кінці лютого – на початку березня. В цей час можна спостерігати як різкі підвищення температури повітря (до +150 .. +180 С), так і велике зниження (до –50 ... –100 С).
Літо у Закарпатті починається з другої декади травня. В цей час переважає морське повітря помірних широт, яке приносить велику кількість опадів. Континентальні тропічні повітряні маси, вторгаючись сюди, зумовлюють нерідко підвищення температури до +360 С ... +400 С (при середньодобовій +150 .. +250 С). В гірських районах температура повітря значно нижча (в середньому +90 .. +130 С), на найвищих вершинах влітку іноді випадає сніг.
Осінь починається в другій половині вересня і триває 80-90 днів. В цей період температура повітря значно знижується, в кінці жовтня починаються приморозки, збільшується кількість днів з туманами, тривалими опадами.
За відмінностями кліматичних показників на території області можна виділити три агрокліматичні райони – низовниний, передгірний, гірський.
Низовинний раон займає всю Закарпатську низовину і є найтеплішим в області. Сума температур вище 100 становить 30000 С-36000 С. Безморозний період – 170-190 днів. Найтепліші місця – навколо м. Виноградів та с. Мужієво (Берегівський район). Вони захищені від холодних вітрів і мають дуже сприятливі умови для прогрівання повітря. Зволоження району достатнє – 530-700 мм. Кліматичні умови сприятливі для вирощування тут різноманітних сільськогосподарських культур, у тому числі теплолюбних – абрикосів, персиків, рису, винограду, перцю та ін.
Передгірний район займає передгір’я, південу частину Вулканічного хребта, Іршавську та Солотвинську уголовини. Відзначається м’яким теплим кліматом з великою сумою активних температур (27000 С – 30000 С), тривалим безмерозним періодом (170-175 днів), значним зволоженням (900-1200 мм). Кліматичні умови району сприяють вирощуванню багатьох теплолюбних культур, у тому числі винограду, тютюну та ін.
Гірський район займає найбільшу частину області. Між окремими його частинами існують значні відмінності у кліматі, пов’язані з висотою над рівнем моря, різкою експозицією схилів, формами рельєфу. В теплий період із збільшенням висоти на кожні 100 м температура знижується на 0,70 С, а в холодний – на 0,40 С. З висотою скорочується тривалість безморозного періоду (до 100-60 днів), змуншується сума активних температур (10000 С-6000 С). Тут випадає надмірна кількість опадів (понад 1400 мм), більшість їх – у вигляді снігу. Такі умови дають можливість вирощувати найменш вибагливі до тепла сільськогосподарські культури: овочі на зелень, ріпу, картаплю, кормові трави.
Найтеплішим місцем в цьому районі є гірські долини. Кліматичні умови в них сприятливі для вирощування ярих зернових культур, картаплі, деяких овочів.
Отже, кліматичні умови на всій території Закарпаття сприятливі для розвитку сільського господарства, але найкращі вони – в низовинній її частині, оскільки, тут розводять не лише звичайні сільськогосподарські кульутри, але й інтродуктовані дикоростучі плодові (миндаль, каштан їстівний), широке культивування яких дасть значний економічний ефект.
На території Закарпатської низовини – найпоширенішими є дерново-підзолитсі, дернові, лучні та болотні грунти. Вони утворились переважно на супіщаних і суглинкових відкладах алювіального і делювіального походження.
|
